Не біжіть міняти гроші, якщо немає решти у продавця. Біля кас, в магазинах, супермаркетах, постійно можна почути це ненависне: «В мене немає решти. Ідіть розміняйте гроші». Але, чи повинен бігти покупець по найближчих ятках з проханням: «Розміняти сотню» чи все ж таки це робота продавця?
Що робити, якщо у продавця немає решти? Слід почати з того, що якщо продавець відмовляється продати товар гордо промовляючи:
«У мене немає здачі», він порушник Закону і за це, в нашій країні, навіть передбачена адміністративна відповідальність (постанова НБУ № 72 від 19.02.2001р) згідно неї, от ці нещасні монети, яких постійно не вистачає, мають бути в тій кількості, скільки буде необхідно для нормального товарообігу.
Якщо в касі немає решти – винні мають платити штраф. Звичайно, чи спрацює в нашій країні закон – це риторичне запитання.
Як відстояти свої права? Варіантів декілька. Але, на жаль, слід забігти наперед і відзначити, що швидких методів змусити касира дати Вам решту не існує.
Ми можемо їх тільки виховувати. Можна, наприклад, написати скаргу в спілку захисту прав споживачів. Вони зобов’язані будуть провести перевірку і, можливо, оштрафувати директора закладу. Можна застосувати і перевірений метод – книгу скарг і пропозицій.
Згідно закону вона є документом суворої звітності, її сторінки повинні бути пронумеровані і підшиті, а знаходитися має на видному місті в куточку споживача. Напишіть претензію, залиште номери телефонів – протягом місяця з Вами повинна буде зв’язатися адміністрація закладу або відділ захисту прав споживачів, і відзвітуватися про дії, які були зроблені, щоб більше не було проблем з рештою.
