Минулої осені в Guardian винайшли новий формат - Smarticle, Smart article, розумна стаття. Smarticle запам'ятовує, що читач вже прочитав по темі, і наступного разу не показує цього читачеві. До читача потрапляють тільки важливі нові відомості, що дозволяє не читати фабулу і вже відомі факти знову.
За час, що минув Guardian провела випробування на трьох темах, які були розроблені в форматі Smarticle, і з'ясувала, як формат працює, як до нього ставиться публіка. Читачам, принаймні у відповідях на питання, формат сподобався. Зрозуміло, що форма особливо хороша для тривалих історій, які розгортаються в часі і не мають кінця.
Також важливо, щоб в редакції був журналіст або група журналістів, які ведуть тему. Роблять вони це зі спеціального протоколу, спочатку розбиваючи матеріал що надходить на модулі - на блоки, щоб роботу потім зручно було стежити, які блоки конкретний читач вже прочитав, а які ще ні. Відповідно, алгоритм показує читачеві непрочитані блоки. А якщо читач зайшов на Smarticle через Chrome, то можна ще і підписатися на отримання повідомлень про нові блоки.
У той же час було виявлено окремі обмеження для формату. Перш за все, читачі за замовчуванням не знають, що стаття ж оновлюється. Нормальна практика - не відвідувати статтю, яку вже прочитав. Потрібні спеціальні індикатори, які показують, що це Smarticle - оновлювана стаття. Відповідно, потрібно пояснити читачеві, що це той випадок, коли можна і потрібно заходити на одне і те ж посилання знову і не боятися побачити те, що вже колись читав.
