До "Електронної книги скарг України" написала наша читачка Віта, яка скаржиться на дії правоохоронців та судів, які навіть за наявності доказів про злочин не змогли його розслідувати.
[sociallocker id=10854]
Електронна скринька bezloginova@meta.uaКонтактний номер телефону 0679503486
[/sociallocker]
ОСЬ ЇЇ СКАРГА:
"Більше року я один на один борюсь з правоохоронною системою, вимагаючи захистити свої права! Тепер, коли надія на справедливість нашої системи втрачена, до "Електронної книги скарг України". Я вірю, що кожен громадянин має Конституційне право на захист. Моя історія почалася більше року тому (8.07.16), коли в мене на роботі вкрали телефон та інші матеріальні цінності... Запис на камерах спостереження не залишав сумнівів у тому, хто це зробив: такі ж працівники як і я. Проте, ані розмова з керівництвом, ані зі службою безпеки не викликали у людей, які присвоїли мої речі, бажання їх повернути. В п'ятиденний термін з дати крадіжки в Голосіївський відділ поліції була надана вся інформація про працівників, запис камер відеоспостереження скоєної крадіжки (заява від 13.07.16). Поліція мала все, щоб розкрити злочин "по гарячих слідах". Але, очевидно у слідчого не було жодного бажання виконувати свою роботу.Мене, як потерпілу, навіть не викликали для надання показань.Щоб дізнатися про хід справи, мені довелося з`ясовувати ПІБ слідчого, який вів моє кримінальне провадження. Проте усі мої спроби зв'язатися з ним не мали успіху. Коли я в черговий раз приїхала до відділу поліції і вкотре не застала слідчого, я пішла на прийом до його керівництва, скориставшись тим, що був прийомний день (20.09.16). На той час вже пройшло два з половиною місяці з моменту скоєння злочину. Мене уважно вислухали, написали в книгу прийомів мою інформацію, поспівчували пожалілися у відповідь, як не вистачає слідчих, як багато на одного слідчого кримінальних проваджень і на цьому все. Пішов четвертий місяць з часу скоєння злочину, а я так і не отримала жодної інформації про стан цієї справи, тому я звернулася до прокуратури. Там мені повідомили, що кримінальне провадження було закрито на 3 день після відкриття в зв'язку з відсутністю складу злочину. Виявляється, вся ця історія мені наснилася, відео я зняла сама, купила собі нового телефона в кредит, бо так мені закортіло! Підкреслю, ці висновки були зроблені слідчим, який жодного разу навіть не бачив мене! Тоді розпочалася моя переписка з правоохоронними органами різних рівнів. Голосіївська Прокуратура виявляється ніяк на бездіяльність і халатність слідчого вплинути не може. Подала в суд, на судове засідання крім мене та судді ніхто не приходить, прокурору, виявляється, не треба реагувати на виклик в суд. Поліція не зважає на запити прокуратури і суду надати кримінальне провадження, щоб визначити правомірність його закриття. І слідчому нічого, не виконує він свої службові обов'язки ну і хай не виконує! Пішла на прийом в Головне Управління поліції м.Києва, після прийому написала письмове звернення і через 4 місяці нарешті отримала хоч якийсь результат. Поліція визнала, що кримінальне провадження втрачено, наказали поновити його, матеріали службового розслідування відправили в Прокуратуру м. Києва для притягнення до відповідальності слідчого. І знову прокуратура ніяк не відреагувала на отримання цих матеріалів. Лише після мого чергового звернення, через 4 місяці я отримала офіційного листа. В ньому було сказано, що слідчому немає за що відповідати (ну закрив кримінальне провадження, ну не повідомив нікому про це, ну загубив кримінальне провадження, ну не реагував на запити суду і прокуратури) і розпорядження районій прокуратурі надати мені більш обгрунтовану відповідь. Поліція поновила кримінальне провадження, тепер інший слідчий веде мою справу, але він теж не має бажання знайомитися з потерпілою, я робила спроби зв'язатися з ним по телефону, підїзжала в Голосіївський відділ поліції, безуспішно! Я дуже спокійна, врівноважена людина і мені важко висловити всю повноту мого обурення! Я- громадянка України зовсім не захищена. Понад рік я залишаюся один на один із системою, намагаюсь зрушити справу з точки, намагаючись примусити слідчі органи, прокуратуру та суди просто виконувати свою роботу. У відповідь бачу лише кругову поруку, бездіяльність та абсолютну зневагу до своїх прав. Я вже зневірилася в тому, що мені вдасться повернути вкрадене, чи компенсувати витрачені гроші на цю безнадійну боротьбу. ПРОТЕ ПЕРЕКОНАНА, ЩО МОВЧАТИ НЕ МОЖНА!"
