Дружина Сергія Козачка з Костянтинівки (Донецька область), якому у Львові провели операцію з пересадки серця, написала листа зі словами подяки родині анонімного донора. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила засновниця "IDonor: Всеукраїнська платформа донорства" Ірина Заславець.

Звернення:

Плачу. Валерія, дружина Сергія Козачка, якому у Львові пересадили серце, написала у фб лист родині донора. Де дякує за чоловіка, який живе, дякує за батька їхніх донечок. Вона сподівається, що колись ці слова прочитають ті, хто подарував їм найцінніше. Можливо, з нашою допомогою.

"Мені важко до Вас звернутись, але я спробую. Шановна родина донора, на жаль ми не знаємо Ваших імен та імені нашого донора, Ви, як невідомий солдат. Немає дня, щоб я про Вас не думала. Я хочу Вам висловити подяку за життя свого чоловіка. Якби не Ви, в найближчий час серце мого чоловіка зупинилося б , і я відчувала би всю ту біль, яка зараз з Вами. Ви врятували не тільки його життя, а ще й моє. Ви зберегли батька дітям!

Те, що я відчуваю - це більше, ніж вдячність! Я пишаюсь Вашим вчинком. І, водночас, мені соромно за своє щастя. Звертаючись до дружини нашого донора, я хочу побажати Вам міцного здоров'я, сил та обов'язково стати щасливою! Я обіцяю берегти серце , яке нам обом найдорожче! Звертаючись до мами, я хочу Вам подякувати за те, що подарували життя і моєму чоловіку. Дівчата, я вам буду вдячна до свого останнього дихання!

Якщо у вас з'явиться бажання розкрити імена або поспілкуватися, ми дуже зрадіємо. Ми будемо чекати. Нам важливо молитися за душу нашого рятівника. Якщо ви не маєте бажання надати будь-яку інформацію, ми з повагою до цього поставимося. Я сподіваюсь, що цей лист до вас дійде! Звертаюсь до всіх, хто полюбляє писати в коментарях! Дуже прошу в коментарях не писати образи, щоб не завдати ще більше болю родині! З повагою, дружина врятованого чоловіка." - публікує слова Валерії Козачек  "Електронна книга скарг України".